Про країну
Мавританія, повна назва – Ісламська Республіка Мавританія – держава в Західній Африці, омивається із заходу Атлантичним океаном.
У галузі охорони здоров’я Мавританія посідає одне з останніх місць в Африці: одні лікар припадає приблизно на 15 тис. мешканців, одна медсестра на 2400 мешканців. У країні є один національний госпіталь та 10 районних лікарень, які слабо обладнані навіть найнеобхіднішим. Розширення за сприяння Кувейту в 1984 р. госпіталю в Нуакшоті підвищило кількість лікарняних ліжок до 450, що явно замало для міста з населенням 400 тис. осіб. У Нуадібу взагалі немає лікарні, і населення отримує медичну допомогу у невеликому диспансері, побудованому французами. Медичні кадри готуються у Національній школі охорони здоров’я. У цій школі до 1985 р. готувалися в незначній кількості медпрацівники нижчої та середньої ланки. З 1985 р. розпочато підготовку фахівців з вищою освітою.
У країні дуже високий ризик захворювання на інфекційні та паразитарні хвороби, в т.ч. бактеріальною діареєю, черевним тифом, гепатитом-А, малярією та менінгітом. У 2003 у Мавританії було відзначено спалах т.зв. “конго-кримської” геморагічної лихоманки. Нестача чистої питної води (постійний доступ до неї мають 37% населення) призводить до спалахів кишково-інфекційних захворювань. У 2000 році доступ до медичного обслуговування мали 33% населення, витрати на охорону здоров’я склали 4,3% ВВП. Темпи захворюваності на СНІД становлять 0,6%. Налічується 9,5 тис. хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, померло понад 500 чол. (2003). Згідно з даними доповіді ООН про гуманітарний розвиток планети, в 2005 році Мавританія в рейтингу країн знаходилася на 152-му місці (у 2001 – на 154-му).
Для в’їзду до країни потрібна віза.
Українцям для візиту до цієї держави необхідно отримати візу. За дозволом на в’їзд вам доведеться звернутися до посольства Мавританії, якого в Україні немає, але, на щастя, воно є у Росії.
Для оформлення візи до Мавританії потрібно зібрати відносно невеликий перелік документів. Серед них на окрему увагу заслуговує сертифікат про проходження вакцинації від жовтої лихоманки. Без нього візу вам не видадуть, та й їхати зі щепленням, якось безпечніше. Адже вам не хочеться витратити більшу частину своєї подорожі на боротьбу з неприємною і небезпечною хворобою.
Коли документи буде зібрано, їх слід відправити до посольства Мавританії. Зробити це можна поштою. Але якщо ви з якоїсь причини опинитеся в Москві – тоді ще краще, тому що документи ви зможете подати особисто. Але як згадувалося вище – особиста присутність необов’язково.
Стандартний термін оформлення візи до Мавританії складає два дні. Після цього терміну вона займе одну зі сторінок вашого закордонного паспорта. Для громадян України сума консульського збору за візу до Мавританії складає 75 доларів. У разі відмови у видачі візи – гроші вам не повернуть, але знову ж таки не потрібно переживати, все ж таки відмови – велика рідкість.
Документи:
- 2 візові анкети, заповнені французькою або арабською мовою;
- Закордонний паспорт;
- 2 кольорові фотографії 3×4;
- Внутрішній паспорт;
- Медичний сертифікат про щеплення від жовтої лихоманки;
- Бронь готелю;
- Бронь авіаквитків;
- Страховка;
Для оформлення робочої чи бізнес-візи необхідно отримати запрошення від компанії чи організації.
Якщо Ви вирішили почати працювати лікарем в Мавританії, то Вам знадобляться наступні документи:
– Завірена Копія медичного диплома та завірена копія його перекладу,
– Завірена Копія виписки до медичного диплому та завірена копія перекладу,
– Копія атестата,
– копія паспорта,
– копія трудового договору,
Крім того, необхідно буде пройти реєстрацію у Міністерстві Охорони Здоров’я Мавританії. І лише після цього можна приступати до лікарської практики.
Існує багато різних некомерційних організацій, які допомагають лікарям працевлаштуватися за кордоном. Ось деякі з них:
«Українсько-Замбійський культурний центр» ( www.ukrzam.org )
“SolidarMed” ( http://www.solidarmed.ch/ )
“WorldVision” ( http://www.worldvision.org/ )
United Nations Volunteers (UNV) ( http://www.unv.org/about-us.html )
Globalhand ( http://www.globalhand.org/en )
INSO ( www.ngosafety.org/careers )
«Лікарі без кордонів» ( http://www.msf.org/ ).